Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Херсонської обласної державної

адміністрації

Генічеське територіальне відділення МАН

Відділення: Хімія і біологія

Секція: Медицина

Базова дисципліна: хімія

«Натуральне мило та його значення

 у догляді за шкірою в підлітковому віці»

                                                    Роботу виконала:

                                                    Пен`я Катрін,

     учениця 10-Б класу

                         НВК «Гімназія - спеціалізована

                         школа І ступеня з поглибленим

                  вивченням іноземних мов»

Генічеської районної ради Херсонської області

                                                     Науковий керівник:

                                                     Кудряшова Олександра Олександрівна,

                                                     учитель хімії

Генічеськ-2014 рік

ТЕЗИ

до науково-дослідницької роботи на тему: « Натуральне мило та його значення у догляді за шкірою в підлітковому віці»

Пен`ї Катрін, учениці 10-Б класу НВК «Гімназія – спеціалізована школа І ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов» Генічеської районної ради Херсонської області

Керівник – учитель хімії вищої кваліфікаційної категорії Кудряшова Олександра Олександрівна.

Тема актуальна в умовах зростання популярності і необхідності використання натуральних засобів гігієни , які є безпечними для здоров’я людини. Розробка  альтернативних засобів та їх популяризація зумовили вибір теми роботи. Об’єкт досліджень:засоби гігієни,натуральне мило. Предмет дослідження:вплив органічного мила на здоров’я людини та його властивості. Мета дослідження:виготовлення натурального мила та порівняння ефекту використання його з комерційними засобами , визначення переваг використання кожного з засобів та їх недоліків.

В ході дослідження систематизовано науково-інформаційні матеріали про хімічний склад органічного мила, визначено механізм дії компонентів засобу на організм людини, розроблено методичні рекомендації.

Результати проведеної роботи дозволяють зробити висновки:

1. Мило-основний засіб гігієни, який допомагає підтримувати чистоту шкіри ,знищуючи переважну кількість мікробів.
2. Органічне мило має унікальні властивості ,що зумовлено його компонентами.
3. Використання натурального засобу сприяє нормалізації стану шкіри.

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ І. ВПЛИВ ЗАСОБІВ  ГІГІЄНИ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ….7

1.1.Засоби гігієни та їх  вплив на загальний стан здоров’я людини…..7

1.2. Види засобів особистої  гігієни……………………………………….9

1.3. Аналіз натурального мила, як альтернативного засобу гігієни…..10

РОЗДІЛ ІІ. НАТУРАЛЬНЕ МИЛО ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ДОГЛЯДІ              

ЗА ШКІРОЮ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ…………………………………13

2.1. Особливість стану шкіри підліткового віку…………………………13

2.2. Склад натурального засобу гігієни…………………………………14

2.3. Процес виготовлення органічного мила……………………………16

2.4. Результат використання натурального засобу гігієни……………..18

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..20

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА………………………………………………21

ВСТУП

Поряд із різними факторами, що впливають на самопочуття людини гостро постає питання  особистої гігієни, від якої залежить, у першу чергу, стан здоров’я особи.

Система заходів, спрямованих на підтримання гігієни - це умова ефективної профілактики різних захворю­вань,оскільки людський організм функціонує таким чином, щоб практично безперервно позбавлятися від продуктів своєї життєдіяльності: за це відповідає складна система виділення, сальні, потові залози. Клітини верхнього шару епідермісу на всьому тілі щодня відмирають і злущуються , відбувається накопичення бактерій ,що призводить до неминучих захворювань. Саме тому  гігієна розробляє принципи збереження і зміцнен­ня здоров'я шляхом дотримання гігієнічних вимог у повсякденному особистому житті й діяльності.

Останнім часом з’явилась велика різноманітність засобів особистої гігієни , серед яких значне місце посідає фабричне мило. Стрімкий розвиток хімії не залишив виробників осторонь від нових консервантів,ароматизаторів і барвників для поліпшення споживчих якостей. Таке мило довше зберігається і краще піниться ,а яскравий колір та сильний аромат підштовхує покупців придбати товар.

За результатами досліджень речовини, які містить комерційне мило і деякі інші гігієнічні засоби, просочуються крізь фільтри водоочисних споруд, потрапляючи в навколишнє середовище. Як альтернатива комерційному милу можна використовувати натуральне органічне мило, яке містить натуральні компоненти і є не шкідливим для здоров’я . Таким чином, відмовляючись від комерційного мила або хоча б обмежуючи його застосування, стає можливим збереження екосистем планети .

В Україні, не зважаючи на те ,що фабричне мило не відповідає багатьом вимогам і завдає шкоди самопочуттю мільйонів користувачів,викликаючи алергічні реакції і подразнення,досі не було запропоновано засобів гігієни,які б не викликали загрози життю і здоров’ю людей. Вибір теми та її актуальність зумовлені двома причинами:

• Різноманіттям засобів гігієни, їх особливостей. Який вплив вони мають на організм людини,які засоби безпечні у використанні і більш результативні?

Робота має аналітико-дослідницький характер.

Об’єкт досліджень:засоби гігієни.

Предмет дослідження:вплив органічного мила на здоров’я людини .

Мета дослідження:виготовлення натурального мила та порівняння ефекту використання його з комерційними засобами.

Для досягнення поставленої мети були виконані наступні завдання:

• установлено наслідки тривалого використання фабричного мила;
• досліджено склад і наявні домішки;
• вивчено принципи розробки альтернативних гігієнічних засобів;
• виготовлення власного органічного мила.

Методи дослідження:

1. Теоретичні(науково-інформаційний пошук,аналітичний);
2. Спілкування з науковцями,медичними працівниками.

Інформаційна основа:

• наукові,літературні,інформаційно-статистичні джерела;
• аналітичні матеріали ;
• власні дослідження.

Наукова новизна дослідження:самостійне виготовлення натурального засобу гігієни,яке є небезпечним для здоров’я людини і довкілля.

Практичне значення :матеріали науково-дослідницької роботи можуть бути використані для зменшення розповсюдження захворювань шкіри, отримані в наслідок використання хімічного засобу гігієни. Вони можуть використовуватись учнями, студентами, дорослими.

РОЗДІЛ І. ВПЛИВ ЗАСОБІВ ГІГІЄНИ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

1.1.Засоби гігієни та їх вплив на загальний стан людини

Особиста гігієна – це важлива складова повноцінного здоров’я людини. Під особистою гігієною розуміють сукупність гігієнічних правил, які сприяють зміцненню та збереженню здоров'я людини. Протягом дня на поверхню шкіри потові залози виділяють від 0,5 до 1 літрів поту, сальні залози до 50 грам шкірного сала. Брудна шкіра втрачає захисні властивості, стає живильним середовищем для розмноження хвороботворних бактерій. Мікроорганізмів скупчується під нігтями, що становить 95% від всіх бактерій на поверхні рук. Важливим чинником у дотриманні гігієнічних норм – є різновиди використання засобів в залежності від процедур,які спрямовані на підтримку чистоти тіла. Серед гігієнічних засобів велика кількість різноманіття мила, шампунів та гелі для душу. Мило – це перший основний і найважливіший засіб для підтримання гігієни шкіри. Через епідерміс виділяєть­ся велика кількість різних речовин: оцтова кис­лота, ацетон, метанол. Сукупність цих та інших речовин сприяє розмно­женню на шкірі грибів, при чому понад 90 % загальної кількості мікроорганізмів знаходиться на шкірі рук, де накопичуються пилові й мікробні аерозолі, забруднен­ня з предметів, одягу. Шкіра швидко втрачає еластичність, стає джерелом неприємних запахів. Проникнення в шкіру гноєтворних мікроорганізмів може призвести запальних процесів. Тому для більш ефективного усунення забруднень з поверхні шкіри та волосся застосовують синтетичні мийні засоби . Вони сприяють швидкому знищенню хвороботворних організмів і допомагають попередити виникнення запальних процесів шкіри. Проте, нерідко хімічні гігієнічні засоби навпаки викликають запалення епідерми, подразнення і свербіж шкіри, а також алергії. До складу таких гігієнічних засобів входять фосфати, поверхнево-активні речовини,нафтові продукти,барвники, консерванти, солі для в’язкості, ароматичні речовини, що роблять товар привабливим для покупців, проте дуже небезпечним.             Особливе місце серед найнебезпечніших речовин  займають поверхнево-активні речовини, що істотно змінюють інтенсивність окисно-відновних реакцій, впливають на активність ряду найважливіших ферментів, порушують білковий, вуглеводний і жировий обмін ,викликаючи  порушення імунітету..Нерідкими є часті алергії у вигляді висипань на шкірі. Основна причина негативного впливу гігієнічних засобів на здоров'я людей - вміст у їх складі з'єднань фосфору , фосфатів , що порушують кислотно-лужний баланс клітин шкіри, який відповідає за захист. Від цього, перш за все, з'являються дерматологічні захворювання. Крім впливу на шкіру, фосфати впливають і на роботу організму в цілому, так як через шкіру вони проникають в кров і змінюють в ній процентний вміст гемоглобіну, змінюють щільність сироватки крові, вміст білка. Через це порушуються функції нирок, печінки, скелетних м'язів, що призводить, в свою чергу, до тяжких отруєнь, порушення обмінних процесів та загострення хронічних захворювань.             Наявність фосфатних домішок у милі посилює токсичні властивості поверхнево-активних речовин для спінювання та змивання жиру. Фосфати створюють умови для більш інтенсивного проникнення  поверхнево-активних речовин через шкіру, де вони також всмоктуються в кров і розповсюджуються по організму. Це призводить до зміни фізико-хімічних властивостей крові і порушення імунітету. . У довкіллі підвищений вміст фосфатів призводить до знищення екосистем водойм, а в людей викликає значні порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, нирок, печінки, легенів та безпліддя. «До шкідливих речовин, що додаються до промислового мила належать і лаурил сульфат натрію, що забезпечує утворення піни, і содіум лаурил сульфат, що також є добрим піноутворювачем» [10,c.19].  У тих випадках, коли організм постійно контактує з такими речовинами, здатними викликати загальні алергічні реакції в організмі виникають алергічні дерматити. «Можливість розвитку захворювання залежить від чималої кількості факторів, серед яких особливо виділяють порушення з боку головного та спинного мозку, порушення з боку роботи залоз внутрішньої секреції, різні захворювання шлунка та кишечника, печінки, жовчного міхура, значні порушення обмінних процесів в організмі, супутні інфекційні захворювання, особливо викликані бактеріями та грибками» [9,c.135]. Всі ці фактори створюють у людини схильність до різних алергічних реакцій У сукупності ці компоненти становлять загрозу здоров’ю людини, викликаючи сильні алергічні реакції у вигляді астми,ураженнях шкіри,кропивниці, почервоніння і запалення ділянок епідермісу, свербіж, а також вплив на імунітет,хімічну сироватку крові та загальне самопочуття.

1.2. Види засобів особистої  гігієни. 

Особиста гігієна включає в себе поняття, як гігієна порожнини рота,  гігієна волосся, гігієна шкіри, гігієна похідних організму і відповідно існують засоби для забезпечення гігієнічних норм. Засоби особистої гігієни можна розділити на кілька груп: ватно-гігієнічна - ватні палички. Засоби догляду за порожниною рота - зубна паста, зубна щітка. Засоби інтимної гігієни – антисептики. Насамперед, виділяють шампуні, мило і гелі для душу, що є основною продукцією для догляду за шкірою.  Шампуні за допомогою свого складу і властивостям тих речовин,що входять до засобу допомагають видаляти накопичене шкірне сало,яке виділяється протягом дня,а також пил і бруд. Гелі для душу і мило знищує хвороботворні організми з поверхні шкіри, пил, бруд і бореться з неприємним запахом. Ці засоби є необхідними у догляді за чистотою тіла і є невід’ємною складовою гігієни кожної людини.         Найпоширенішим гігієнічним засобом є мило. «Мило — розчинна у воді мийна речовина. За сферою використання  виділяють мило туалетне, господарське, медичне, лікувальне і технічне, а також хімічне і натуральне відповідно до речовин, з яких було виготовлено мило» [7,c.159]. Мильна основа може бути : рідка , кремоподібна , органічна тверда , прозора тверда і біла тверда. Отже, слід зазначити, що певна гігієнічна група відповідає конкретним засобам. «Господарське мило – це засіб, який, зазвичай, використовується у побуті. Цей засіб містить високий зміст жирних кислот, що зумовлює його основні властивості:видалення стійких плям, добре піноутворення і антибактеріальну дію» [2,c.47]. У медичному милі застосовуються такі речовини, які надають стійкий антибактеріальний ефект, наприклад: бура, сірка. Залежно від речовин,які входять до складу засобу виділяють: дьогтярне мило, карболове, йодисте, формалінове, камфорне та інше. «Таке мило дезінфікує і зневажує шкіру, так як його лікувальний вплив призначене для брудної шкіри, у якої є схильність до вугруватої» [8,c.6]. Але є один мінус у застосуванні такого медичного мила. При дуже тривалому або частому його використанні є ймовірність того, що може з'явитися алергія на тілі.

Отже, ми з’ясували, що існує конкретна група засобів гігієни, що застосовується в окремих сферах,наприклад, медицині і дійшли висновку, що кожний засіб має певний вплив на ту чи іншу складову здоров’я людини.

 1.3. Аналіз натурального мила , як альтернативного засобу гігієни.

Мило, безумовно, є в кожному будинку, воно ж є засобом першої необхідності. Зараз асортимент мила досить широкий. Як ми з’ясували, більша кількість мила виготовляється з синтетичних миючих засобів, штучних барвників та іншої хімії. У промисловому виробництві дешевого мила обійтися без синтетичних хімікатів практично неможливо — зникне мийний ефект, колір та запах. Єдине, на що здатні виробники, — це додати до складу мила недорогі масла, при цьому, чим дешевше мило, тим менше міститься цих недорогих масел, а «ефект зволоження», про який написано на етикетці, залишається лише «ефектом». Виробництво з таких складових більш економічне і дозволяє знизити собівартість мила. Купивши такий товар, ми заощадили гроші, але таким вчинком наражаємо себе на небезпеку. Таке мило змиває захисний жировий шар шкіри, часто викликає її сухість, подразнення, передчасне старіння, алергії та дерматити. У підсумку шкіра стає більш схильна до впливу хвороботворних мікробів. В результаті на шкірі з’являються запальні процеси, нерідко висипання та передчасне омертвіння клітин шкіри. Серед найчастіше виникаючих захворювань переважають: екземи, дерматити, опіки, виразки. «Екзема - це дерматологічне захворювання поверхневих шарів шкіри, алергенного характеру» [17,c.33]. У даному випадку ми розглядаємо конкретний вплив гігієнічного засобу, як алергену.  «Нерідко зустрічаються дерматити, що є — гострим запалення шкіри, яке виникає під впливом різних екзогенних факторів (хімічних, фізичних, термічних, рослинних, медикаментозних» [16,c.52]. Часто дерматит викликають луги, кислоти, які неодмінно містяться в комерційному милі. Використання такого мила і подібних засобів побутової хімії також негативно позначається на навколишньому середовищі. Комерційному милу є альтернатива. Це натуральне органічне мило. Натуральне мило – це гігієнічний засіб, що виготовлений з органічних речовин і не містить у своєму складі хімічних домішок. Таке мило не порушує захисний жирний шар шкіри , допомагає утримувати вологу, навіть уповільнює процес старіння шкіри.

Отже, якщо гігієнічних засіб не містить фосфатів, поверхнево-активних речовин, ароматизаторів, то відповідно епідерміс не втрачатиме своїх важливих захисних функцій. Цей шар – це бар’єр від мікроорганізмів, бактерій, грибків, які постійно знаходяться на нашій шкірі. Хімічні домішки, знищуючи бактерії одночасно руйнують епідерму, викликаючи підвищену чутливість і алергії. Бруд і пил налипає прямісінько на не захищені ділянки шкіри, мікроби проникають глибоко під шкіру, утворюючи запалення у вигляді прищів, гнійних наривів та язв. Зазвичай, все це супроводжується свербінням і підвищеною чутливістю шкіри, а також загальним послабленням організму людини. Лікування триває довго і включає в себе припинення контакту з засобом. Органічне мило не викликає дерматитів, екзем і інших подразнень, тому що не містить компонентів, які б могли спричинити гострі захворювання шкіри.  До того ж такий засіб можна створити вдома, про що навряд чи скажеш про фабричне мило і при чому, що компоненти коштуватимуть менше, а ніж мило, яке ми купуємо в магазинах. Отже найбільшою перевагою біологічно чистого мила є те, що воно знищує бактерії, не спричиняючи шкоди захисному шару шкіри, на відміну від засобів, що у своєму складі має хімічні речовини і ця властивість зумовлює абсолютну безпечність у використанні такого засобу. Також ми з’ясували, що таке мило є не лише екологічно вигідним, але й з погляду заощаджень грошей дешевшим і якіснішім порівняно з засобами гігієни, що містять фосфати, ароматизатори та інші небезпечні речовини.

РОЗДІЛ ІІ. НАТУРАЛЬНЕ МИЛО ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ДОГЛЯДІ ЗА ШКІРОЮ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

2.1.Особливість стану шкіри підліткового віку

«Пубертатний період – це  стадія розвитку організму кожної людини, під час якого відбувається ряд  анатомо-фізіологічних змін.  Підлітковий вік охоплює період розвитку дитини від 11 до 15 років. Він є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього» [15,c.91]. Його називають перехідним, тому що відбувається перехід від дитинства до юності в фізичному, психічному і соціальному аспектах. Виділяють три стадії пубертатного періоду: стадію, що передує статевому дозріванню, стадію статевого дозрівання і стадію статевої зрілості.

 «На першій стадії розвитку активізується діяльність щитовидної залози та гіпофізу. Це сприяє посиленню процесів обміну в організмі, а також збудженню нервової системи, яка стає чутливішою до подразнень, особливо до тих, що виникають у самому організмі» [15,c.26]. Кожне хвилювання різко відображається на роботі серця та серцево-судинної системи, тому що об’єм серця стає більшим, а діаметр судин залишається незмінним. Скелетна система міцнішає, проте вона ще не така, як у дорослих. Окостеніння хребта, грудної клітки, таза ще не закінчилося, тому за несприятливих умов можливі їх викривлення. Неправильна поза під час сидіння за партою або за столом призводить до порушення дихання й кровообігу, зокрема нормального припливу крові до мозку. А це може позначатися на розумовій діяльності, працездатності підлітка. Організм потребує багато кисню, проте легені розвинені ще недостатньо. Тому дихання часте, але неглибоке.  Також головний мозок підлітків за вагою наближається до ваги мозку дорослої людини. Розвиваються специфічно людські ділянки мозку. Найбільших змін зазнає гуморальна система, що безпосередньо пов’язано з статевим дозріванням. Поява тестостерону у хлопчиків і естрогену у дівчат викликають появу певних статевих ознак. Особливість цього періоду полягає в тому, що організм підлітка зазнає багатьох змін і гормональний фон врівноважується лише через деякий час. Оскільки пубертатний період проявляється у вигляді нестійкого гормонального фону,то і залози відповідно будуть виділяти секрет в різній кількості до стану рівноваги організму. Тому підліткам характерна пітливість, подразливість , що  безпосередньо пов’язано з установленням гормонального фону і структура шкіри при статевому дозріванні значно змінюється. Збільшилися пори виділяють більше жиру, який потім, змішуючись з брудом і пилом, утворює вугри. Найбільш частою  причиною виникнення вугрів є себорея, інфекції стафило-стрептококового типу, так звана вугровий демодекоз, порушення шлунково-кишкового тракту, ендокринних органів при надлишку андрогенів. Під вугри найчастіше потрапляють бактерії, і виникає інфекція. Торкнувши в іншому місці своє обличчя, підліток розселяє бактерії на інші вугри, запалення і тільки помножує кількість прищів. Тому для шкіри будь-якого підлітка важливо мати гігієнічний засіб, який забезпечує знищення бактерій, не порушуючи цілісності епідермісу  сприятиме загоєнню запальних процесів. У такому випадку більш безпечним засобом буде натуральне мило, яке не завдасть шкоди чутливій шкірі підлітка.

2.2 . Склад натурального засобу гігієни

Як вже було зазначено, органічний засіб гігієни – це засіб, який не містить в собі хімічних домішок, ароматизаторів, барвників. Купуючи натуральне мило, ми повинні знати, як правильно його обирати з точки зору хімічного складу. На сьогодні, асортимент мильної продукції на ринку вражає, але нешкідливе натуральне мило «без хімії» є рідкістю, тому що виробляється в обмежених кількостях — це свого роду товар ручного виробництва.  До складу органічно-чистого гігієнічного засобу входять такі речовини як: рослинні або тваринні жири — мильна основа;    гліцерин; ефірні олії та масла; мінеральні пігменти ,трави або кава, зерна маку, глина тощо. Для натурального мила характерна мильна основа, яка не має кольору і запаху. Існує також прозора основа зі злегка жовтуватим відтінком - це органічна основа, що вважається більш корисною. рН мильної основи набагато нижче, ніж у звичайного мила, яке ми купуємо, а значить, вплив мила з мильної основи на шкіру більш м'яке. У разі, якщо виробник використовує тваринні жири, то у складі мила завжди присутні консерванти і строк придатності такого натурального мила не може перевищувати 1,5 роки, навіть, якщо були використані такі натуральні консерванти, як ефірні олії, бензойна, саліцилова та сорбінова кислоти, а також вітамін Е. Як правило, таке мило має не точну геометрію нарізки, природний колір та тонкий аромат, зумовлений ефірними оліями, які не накопичуються в організмі, а виводяться з нього подібно до більшості лікарських препаратів; таке мило має антисептичні та бактерицидні властивості, що здатні гасити запальні процеси. Для отримання натурального засобу гігієни додають гліцерин. «Чистий гліцерин являє собою прозору, безбарвну, дуже густу, в'язку, сиропоподібну, без запаху рідину. Він є важливою складовою безпечного мила, тому що має здатність поглинати вологу з повітря та утримувати її» [3,c7.]. В результаті використання такого засобу шкіра не буде пересихати. Для того, щоб мило не лише знищувало мікроби, але й допомагало пришвидшенню запалень додаються ефірні олії, які мають цілющі властивості. Цей вид рослинних олій майже повністю складається із з'єднань органічного походження: токоферолу, гліцерину, жирних кислот, вітамінів, воску і інших. Вони мають власні властивості які можна вибрати залежно від ваших цілей. Так, наприклад, масло авокадо зволожує і омолоджує шкіру, сприяє регенерації, має сонцезахисним ефектом, розгладжує дрібні зморшки. Для сухої, в'янучої, схильної до подразнення шкіри підійде олія абрикоса. Олія тонізує, підвищує тургор шкіри. Мило з маслом абрикоса можна використовувати для догляду за обличчям і тілом.
Для проблемної, схильної до утворення прищів і запалень шкіри добре використовувати мило з маслом виноградної кісточки. Ця ефірна олія допомагає знешкоджувати хвороботворні мікроби і сприяє загоєнню запалень. Мигдальне масло усуває лущення, перешкоджає утворенню вугрів, сприяє зростанню вій. Милом з маслом жожоба можна мити волосся, а також його корисно використовувати влітку в суху спекотну погоду, коли шкіра потребує зволоження найбільше. Ефірне масло анісу очищає шкіру від бактерій, дезінфікує та дезодорує, підвищує стійкість до інфекційних захворювань. Для мила ефірна олія анісу можна поєднувати з маслами пачулі, лимона, лаванди, апельсина, грейпфрута, гвоздики.  Реп'яхову масло відмінно підійде для миття волосся при випаданні, лупи, свербінні. 
Ефірні олії для мила – це джерело вітамінів, корисних кислот, білків, ферментів, мікроелементів. Крім того, вдихання ароматів ефірних масел  позитивно впливає на нервову і серцево-судинну систему, покращує процеси дихання і травлення, і  безпосередньо діють на шкіру. Отже, ми з’ясували, що компоненти натурального мила є абсолютно безпечними у використанні, а також органічні компоненти запобігають появі запалень та інших захворювань шкіри.

2.3. Процес виготовлення органічного мила

Приготування власного натурального засобу відкриває неосяжні горизонти для творчості, крім того, таким способом можна виготовити незвичайний і ексклюзивний подарунок близьким людям. Само собою найпростіший спосіб отримання мила - це похід в магазин, де яких тільки миючих засобів не купиш, але зроблений своїми руками шматок буде не тільки радувати, але й стане гарантом стовідсоткової натуральності отриманого продукту. Для приготуванння органічного мила необхідно: вода, дитяче мило, посуд, посудина, у якій будемо варити мило, формочки, жирні олії-основи, що не мають занадто сильного запаху, наприклад, кедрова чи обліпихова. З розрахунку на 100 г мильної основи потрібно взяти: базового жирного масла - близько 1/3 чайної ложки, але не більше, так як надлишки цього компонента можуть знизити милкость готового продукту. 2-10 крапель ефірних масел, але не більше 10 крапель. Застосовуючи ті чи інші ефірні масла важливо строго слідувати прикладеним до них інструкціям, оскільки багато хто з них є сильнодіючими засобами.Натераємо на тертці мило або нарізаємо готову мильну основу, яка може бути як білою, так і прозорою.    Щоб не вдихати дрібну мильну пил досвідчені миловари радять попередньо потримати мило на гарячій батареї або на сонці. Зручно в якості посуду використовувати низький пластмасовий глечик з ручкою. Далі треба приготувати водяну баню і розтопити натерте мило. Не варто перегрівати основу, досить дочекатися моменту, коли всі шматочки розплавляться, оскільки неприпустимо нагрівання маси понад 60-65° С. Якщо мильна основа закипить, то мило пересохне і буде непридатне для використання. Під час розплавлення мильну масу потрібно постійно помішувати, щоб уникнути появи грудочок. Деякі рекомендують мильну стружку також як і воду додавати частинами, щоб маса вийшла максимально однорідною. В кінці процедури повинна вийти консистенція рідкого тіста.Коли основа буде готова, її слід зняти з плити і почати додавати інші компоненти. Спочатку потрібно додати жирне масло-основу або гліцерин і ретельно перемішати.          Потім досвідчені миловари рекомендують додавати ароматичні есенції, наприклад, ефірні олії, можна також використовувати екстракти різних трав: календули, череди, ромашки, або ж будь-які парфуми. Додаємо  натуральні інгредієнти, такі як мед, ваніль, цукор або мелену каву. Але треба в усьому знати міру, так, наприклад, додаючи до мила цукор або каву, не варто брати більше 1 столової ложки на 500 мл основи. Прикрашаємо своє мило пелюстками квітів, але їх слід попередньо замочити в холодній воді. Не рекомендується використовувати пелюстки троянд, так як вони стануть зеленими або коричневими, ідеально підійдуть пелюстки чорнобривців. Щоб надати милу більш насиченого кольору ми використаємо натуральні барвники, а саме ефірне масло ромашки, що зробить наш виріб блакитним. Так само можна використати буряковий сік,що надасть червоного кольору, відвар ромашки чи шафран для отримання жовтого кольору. Отриману масу потрібно розлити по заздалегідь підготовленим формочках. Формами для домашнього мила можуть стати будь-які форми для випічки, пластикові коробочки або лоточки, що залишилися після сиру, паштету, масла. Можна використовувати і залишилися після печива або шоколадних цукерок фігурні осередку, форми для льоду і навіть дитячі пісочні формочки.

Щоб готове мило було легше витягти змащуємо вазеліном формочки або кукурудзяною олією. Часто на поверхні вже розлитого в форми мила утворюються бульбашки, щоб вони осіли потрібно збризнути поверхню спиртом з флакончика з пульверизатором.Остигле мило в формочках потрібно поставити в холодильник не менше ніж на 2 години, в залежності від глибини формочки. Щоб швидко витягти мило з форми і не зламати його опускаємо його на кілька секунд у гарячу воду.Витягнуте з форм мило має просохнути від 3 до 5 днів і тільки після цього їм можна буде користуватися. Якщо Ви не будете використовувати вийшло мило відразу ж, то після просушування, зберігайте його в поліетиленовій плівці, яка захистить мило від висихання.Ось таким нескладним способом можна приготувати мило в домашніх умовах. Цей процес може стати невичерпним джерелом для експериментування з формами, кольором  і ароматами, а головне безпечним у використанні.

2.4. Результат використання натурального засобу гігієни

В ході досліджень було з’ясовано результат використання органічного засобу:

• глибока очищення шкіри - не пересушує шкіру, збагачує мінералами і мікроелементами, живить, надає сприятливий вигляд;
• терапевтична дія - профілактика шкірних захворювань, незагойних ран;
• соматична дія - поліпшується настрій, підвищується тонус організму, працездатність; поліпшується обмін речовин; знімається втома, депресії,поліпшується кровообіг, мікроциркуляція в тканинах релаксація. 
• дерематологія - застосовується як профілактичний засіб при  вугровій висипці,екземі,дерматиті.
• зміцнення нігтів; покращення тонусу шкіри;
• має добру очисну дію , не пошкоджує захисну частину шкіри;
•  дрібні абразивні елементи , наприклад , частинки лікувальної бруду виконують роль ніжного м'якого скрабу, що сприяє кращому очищенню і вимиванню бруду.

ВИСНОВКИ

Таким чином, виконані дослідження дозволяють зробити висновки:

1. Гігієнічні засоби – невід’ємна складова для підтримання здоров’я людини, що має унікальні властивості, які сприяють знищенню мікробів і продуктів життєдіяльності організму.

2. Спектр дії мила залежить від його хімічного складу.

3. Органічний гігієнічний засіб – безпечна альтернатива на противагу фабричному милу.

4. Складові натурального мила є унікальними за своїми лікувальними властивостями, впливом на організм людини,сприяють відновленню захисного шару шкіри , знищенню продуктів життєдіяльності організму без шкоди здоров’ю.

5. Самоусвідомлення необхідності  органічних продуктів гігієни,які не зашкоджують людині привертають увагу як користувачів засобів гігієни, так і виробників.

6. Використання органічного мила безпечне, корисне, має широкий спектр дії, зручні в експлуатації.

7. У даний час недостатньо приділено уваги натуральним засобам гігієни, оскільки технічний прогрес випереджає новими засобами, на які не має необхідності витрачати більше фінансових ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Енциклопедія юного хіміка.-К.1986.

2. Хімія в побуті/за ред. Коваленка І.Р.-К.,1994.

3. Михайлов О.В.: Жири .Литвак М.М. «Список біологічно-важливих з’єднань»

4. Рец.: А.И. Везенцев, В.В. Косминін, И.И. Василенко «Навчально-методичні видання»

5. Гузей Л.С «Неорганічна хімія»

6. Коржунков Н.Г. «Цілюща аптека.ТОВ «Вігов», Полтава.

7. Олефиренко В.Т.Медицина,1986,58с.

8. Кенц В.В.,ЛобенкоА.А Медицина/Физиотерапия

9. Евстратова К.И., Купина Н.А., Малахова Е.Е  Словар медичних термінів. М.: Советская энциклопедия,1985,201с.

10. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.- М., 2003,28с.

11. Артеменко А.И.М.: Высшая школа, 2001,55с.

12. М.М. Артем'єва та ін. ; Під ред. Н.А. Тюкавкина; Рец.: Г.А. Чалий, А.С. Зверхників: Керівництво до лабораторних занять з органічної хімії.

13. Семенов И.Н., Перфилова Н.Л. Химия. - СПб., 2005

14. Калушева « Вестник дерматологи»12с.

15. Яковлев А.Б. «Пубертантий період. Особливості фізіології підлітків» 447с.

16. Соколова Т.В., Малярчук Т.А., Газарян О.Л. «Дерматити, способы лечения и профилактика заболевания кожы.»24с.

17. Васенова В.Ю., Бутов Ю.С. « Хронические дерматозы и другие болезни кожи»2002.45с.

18. www.dermatology.co.uk

19. www.dermweb.com

20. www.derm.com

21. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/6371/