Творча робота
Розвиток життєвих компетентностей на уроках хімії
План роботи
Вступ.
- На шляху до компетентності.
- Ключові життєві компетентності
- Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії.
- Використання комп'ютерних технологій на уроках хімії.
- Компетентнісний підхід у вивченні хімії. Роль художньої літератури.
- Дослідна проектна діяльність на уроках хімії при формуванні життєвих компетентностей.
Висновок.
Іноді нам, учителям, здається , що ми йдемо попереду свого часу й знахідки, відкриття робимо саме ми.
Та справедливо підмічено: все нове – добре забуте старе.
Говорячи про життєві компетентності кожен з нас розуміє, що їх можна набути тільки тоді, коли учень сам доторкнеться до пізнаних, тобто за зразком, який дає підручник, і звісно, вчитель. Так ось ще в ХІІІ ст. великий Песталоцці зауважив:
“Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене, вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання допомогти їм розкритися ” .
Як бачимо, ці слова звучать сучасно і сьогодні, адже ми готуємо учнів, які повинні впевнено вступити в життя.
Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, подальшому здобутті освіти.
Мало мати хороший розум.
Головне – це добре його застосувати.
(Декарт)
1.1. Ключові життєві компетентності
Ключові компетентності, яких мусить набути кожен випускник загальноосвітнього закладу визначені такі, як:
Одним із важливих моментів на уроці для дитини є можливість відчути свою компетентність не лише в результаті , але і протягом всього процесу навчання.
- Навчальна компетентність – це інтелектуальний розвиток особистості та здатність учитися протягом усього життя.
- Культурна компетентність – здатність жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями.
- Громадська компетентність – здатність захищати та піклуватися про відповідальність, права, інтереси та потреби людини й громадянина української держави та суспільства.
- Соціальна компетентність – володіння сукупністю засобів, що дають можливість особистості з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства.
- Підприємницька компетентність – володіння засобами, що дають особі можливість ефективно організувати власну та колективну трудову й підприємницьку діяльність.
Важливими є не тільки об’єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж усього життя.
Недостатньо лише отримати знання;
треба знайти їм застосування.
Недостатньо тільки бажати; треба творити.
Йоган Гете
Процес обговорення компетентностей буде незавершений, якщо не обговорити методи навчання, які сприяють набуттю компетентностей у процесі навчання, якщо не обговорити критерії набуття та засобів вимірювання їх рівня набуття.
Сучасний стан проблеми методів навчання нагадує давню споруду, яку багаторазово добудовували та перебудовували всередині та ззовні та яка на сьогодні майже не придатна для проживання. А школа наполегливо вимагає негайного вирішення проблеми методів навчання.
Методи навчання хімії істотно відрізняються від методів навчання, наприклад, історії, біології, іноземної мови. Розробити оптимальну теорію методів навчання для всіх шкільних предметів навряд чи можливо.
Розглянемо найважливіші методи навчання хімії в сучасній середній загальноосвітній школі:
- методи навчання;
- метод активізації уваги учнів;
- метод викладу нового матеріалу;
- метод закріплення знань та вмінь;
- метод навчання розв’язання задач.
Активні методи навчання
- Метод конкретної ситуації (вчить школярів думати, узагальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти, складати свої задачі. Доцільніше розібрати кілька способів розв’язання однієї задачі, ніж кілька схожих задач).
- Метод інциденту (залучення учнів до участі в олімпіадах, у міжнародній грі «Колосок», «Геліантус». Учні вчаться долати інертність, переборювати стресові ситуації, що так важливо у житті).
- Метод мозкового штурму (привчає учнів на поставлені запитання давати свої варіанти відповідей).
- Метод занурення (створюється ситуація,де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно розв’язують їх).
- Метод евристичних питань (спонукає учнів думати, аналізувати).
- Кооперативний метод (використовується при роботі в групах).
- Дослідницький метод.
- Метод проектів.
Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань.
Метод проектів стимулює учнів до:
- розв’язання проблем;
- розвиває критичне мислення;
- учні набувають навичок роботи з інформацією;
- вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві.
Проектна діяльність відкриває в учнях лідерів, які уміють організовувати роботу у своїх групах. Розвивається вміння співпрацювати, відчувати себе членом команди, брати відповідальність на себе, формується комунікативна компетентність.
Важливе завдання процесу навчання хімії в школі – домогтися глибокого і міцного засвоєння учнями теоретичних знань:
- хімічних понять;
- тверджень про їхні властивості;
- правил, законів;
- сформувати навички й уміння застосування теоретичних знань на практиці;
- оволодіння способами творчої діяльності;
- досягнення глибокого усвідомлення учнями світоглядних і морально-етичних ідей.
Слід розрізняти поняття “процес навчання ” і “процес одержання освіти ”.
Для того,щоб людина була освіченою у повному розумінні слова, потрібні три властивості:
- широкі знання;
- звичка мислити;
- шляхетність почуттів.
Процес навчання – двосторонній процес взаємодії тим, хто вчить, і тим, хто навчається. Закономірності процесу навчання, що об’єктивно існують, виступають як основні вимоги до практичної організації навчального процесу. Вони дістали назву дидактичних принципів.
 1.2. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії
Досягти поставлених цілей мені особисто допомагають сучасні освітні технології, які дозволяють формувати і розвивати предметні та навчальні знання та вміння в процесі активної різнорівневої пізнавальної діяльності учнів в умовах емоційно-комфортної атмосфери, розвивати позитивну мотивацію навчання. Освітні технології реалізую через інтерактивний урок. Саме він вимагає від кожного учня вміння спілкуватися, приймати рішення, мислити.
Урок будую у сполученні спеціально організованої діяльності та звичайного міжособистісного спілкування. Одним з важливих моментів на уроці для дитини є розумінням необхідності особистої зацікавленості в набуванні знань, щоб учні могли відчути свою компетентність не лише в результаті, але і протягом всього процесу навчання.
Виходячи зі специфіки предмета та досвіду роботи, хочу зупинитися на більш використовуємих мною інтерактивних методах. Хімія дужа пов’язана з побутом, промисловістю, сільським господарством. Тому вдалим, на мій погляд є метод “асоціативний кущ ”. Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, є важливим для підвищення зацікавленості учнів в предметі.
[Додаток 1]
Метод “незакінчене речення” використовую як на етапі актуалізації вивченого матеріалу. Пропоную учням продовжити речення, які виявляють їх знання властивостей речовин, вивчених на минулому уроці, або під час вивчення нової теми.
[Додаток 2]
Одним з елементів технології організації адаптаційно-розвивальних діалогів на уроках хімії мною використовується хімічний тренажер, який дозволяє:
- застосувати предметні знання та вміння;
- розвивати навички використання хімічної номенклатури;
- класифікувати основні хімічні поняття.
Використання хімічного тренажера розвиває у дітей вміння приймати участь в загальному діалозі, здійснювати само - та взаємоконтроль, самоперевірку, формувати адекватну самооцінку.
[Додаток 3]
Робота в динамічних парах та малих групах дозволяє співвідносити свою діяльність з діяльністю інших, дитина може провести не лише самооцінку, але і самокорекцію.
1.3. Використання комп'ютерних технологій на уроках хімії.
Для виконання навчальних завдань я використовую й різноманітні електронні засоби. Такі програми називають педагогічно-програмними засобами (ППЗ).
Найбільш поширеними і часто використовуваними мною ППЗ з хімії є “Віртуальна хімічна лабораторія ” та програмно-методичний комплекс “Таблиця Менделєєва".
Перевагою програмних засобів навчального призначення порівняно з традиційними засобами навчання є наявність зручних у використанні засобів візуалізації навчального матеріалу: статичне та динамічне представлення об’єктів, процесів, явищ, їх складових, графічне представлення закономірностей і результатів проведених учням експериментів, дослідів, розв’язків задач.
Однією з переваг ППЗ є швидкий зворотний зв'язок між користувачем і засобами ІКТ, який забезпечує реалізацію діалогу між учнем і учителем, між учнем і програмними навчальним середовищем. Завдяки використанню ППЗ, навчання може здійснюватись у тому темпі, який найбільш задовольняє учнів.
Більш детально розкрию особливості використання Віртуальної хімічної лабораторії.
На вкладках головного вікна цього педагогічного програмного засобу відображається перелік демонстрацій, які можна переглянути, лабораторних дослідів і практичних робіт, з якими рекомендується ознайомитися учням різних класів.
Крім того із цього вікна можна звернутися до Довідника та Тлумачного словника, переглянути хімічні реактиви, ознайомитися з особливостями запису хімічних рівнянь. Для цього потрібно вибрати відповідну кнопку в нижній частині вікна.
За вибору Демонстрації відкривається вікно, у якому транслюється відео фрагмент з демонстрацією досліду та поясненням його особливостей.
За вибору Лабораторного досліду або практичної роботи відкривається відповідне вікно. Вибравши в цьому вікні відповідну кнопку, можна ознайомитися з метою виконання роботи, потрібними реактивами, обладнанням, правилами техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії, ходом виконання роботи.
Робота супроводжується відеозаписами. Демонстрацію досліду можна призупинити, продовжити або повторити спочатку, використовуючи кнопки керування переглядом.
Після перегляду досліду пропоную учням дати відповіді на запитання за результатами спостереження. Якщо вибрано правильну відповідь, то колір тексту в ньому зміниться на зелений, за хибної відповіді – на червоний.
Завдання виду Складіть рівняння реакції учні виконують у зошитах. Для контролю правильності вибираю кнопку Перевірити, після чого відображається правильний запис рівняння. У висновку пропоную вибрати правильні твердження, що можуть бути отримані в ході виконання роботи.
У деяких роботах пропоную виконати тестове завдання. У ході тестування потрібно утворити правильні твердження, перемістивши написи із частинами тверджень і розмістивши їх у правильній послідовності, після чого необхідно вибрати кнопку Перевірити для здійснення контролю. Повернення до головного вікна віртуальної лабораторії здійснюється вибором кнопки Зміст.
Прикладом використання мною ППЗ «Віртуальна хімічна лабораторія» є уроки з теми:
- “Основні класи неорганічних речовин. Хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей ” у 8-му класі;
- “Теорія електролітичної дисоціації” у 9-му класі;
- “Неметали” 10 клас.
 [Додаток 4]
2. Компетентнісний підхід у вивченні хімії. Роль художньої літератури.
Пошук того, що може здивувати, примусити замислитись, займає значне місце в підготовці уроку. Дуже часто мені в цьому допомагають міфи, легенди, історичні факти. Школярі, на жаль, мало часу витрачають на читання художньої літератури. Тому на своїх уроках я використовую вірші, уривки з прозових творів, у такий спосіб заохочуючи дітей до вивчення хімії та читання художньої літератури.
Окрім емоційного впливу на учнів, художня література допомагає реалізувати зв’язок теорії з практикою, з повсякденним життям, розвиває творчий потенціал учнів, сприяє естетичному вихованню школярів. Фрагменти літературних творів використовую як джерела нових знань, як ілюстрації під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, під час опитування учнів, як дослідницькі завдання тощо.
Добираючи до уроку приклади з літературних творів, враховую, щоб літературний матеріал був тісно пов’язаний з темою уроку, містив якомога менше сторонніх фактів. Неможливо, звичайно, на кількох сторінках викласти всі художні засоби, що використовую на своїх уроках, адже майже на кожному з них намагаюсь внести хоча б нотку естетики, краси. Але не веду основне з того, що вважаю найяскравішим, найвдалішим у кожному класі.
[Додаток 5]
3. Дослідна проектна діяльність на уроках хімії при формуванні життєвих компетентностей
Альтернативою традиційним методам навчання є метод проектів. Як правило це розгляд на новому витку педагогічних, соціальних, культурних досягнень, давно забутих педагогічних істин, які використовувалися в інших умовах.
Метод проектів виник у 20-х рр. минулого століття в США . Його назвали ще методом проблем. В основі методу лежить розвиток пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів - індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Щоб досягти певного результату, потрібно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. 
На уроках хімії використовуються досліди, відповідні експериментальні роботи, що пов'язано з аргументацією актуальної теми, формуванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.
Рольові проекти - тут структури тільки окреслюються і залишаються відкритими до завершення роботи. Учні виконують певні ролі: науковці, технологи, інженери з охорони праці. Ступінь творчості тут дуже високий.
Інформаційні проекти спрямовані про певний об'єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів.
Прикладні проекти характеризуються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованих на соціальні інтереси учнів (логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).
Ці методи на практиці ведуть до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюючи психологічний клімат в класі, оскільки вчитель переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
На уроках хімії вважаю доцільним використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).
Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
Загальні підходи до структуризації проектів
1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.
2. Можливі варіанти проблем, які потрібно дослідити в рамках проекту, обдумуються вчителем. Самі проблеми пропонують учні з допомогою вчителя (допоміжні запитання, ситуації, що допомагають формулювати проблему, "мозковий штурм").
3 Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв'язків.
4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними та груповими планами.
5. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах.
6. Захист проекту.
7. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінювання роботи, формулювання висновків.
[Додаток 6]
Висновок
Таким чином, розглянувши в трьох розділах комплекс проблем та питань, поставлені у вступі цілі та задачі, можна підвести підсумки та зробити висновки в рамках теми творчої роботи “Розвиток життєвих компетентностей на уроках хімії ”.
 Практика показала, що уроки хімії з використанням інтерактивних прийомів, які роблять захоплюючим учбовий процес, сприяють появі активного пізнавального інтересу школярів. На таких заняттях складається особлива атмосфера, де є елементи творчості та вільного вибору. Розвивається вміння працювати в групі: її перемога залежить віл особистих зусиль кожного. Достатньо часто це вимагає від учня подолання власної соромливості та нерішучості, невіри в свої сили. Таким чином, реалізується розвиток, який виражається не лише в розвитку інтелекту, але і в збагаченні емоційної сфери та становленні вольових якостей особистості, формуванні адекватної самооцінки.
Авжеж, така задача вимагає від учня мобілізації всіх вмінь, спонукає засвоювати нові та поглиблювати отримані знання, розширяти кругозір, а найголовніше, примушує володіти цілим комплексом важливих, “дорослих ” вмінь, в першу чергу – комунікативних.
Практика показує, що успішне вивчення хімії в школі практично неможливе без розвитку пізнавального інтересу учнів, а це, в свою чергу, вимагає зволікання фактів та, головне, зволікання активних форм проведення уроків.
Робота вчителя за даною методикою дозволяє вирішити проблему сумісності в одному класі учнів з різними темпераментами. Не секрет, що при швидкому темпі ведення уроку флегматики та меланхоліки розгублюються, не поспішають слідкувати за думкою вчителя та виконувати всі завдання. Сповільнений темп уроку, навпаки, примушує нудьгувати холериків. Вони починають відволікатися, порушувати дисципліну, їм просто нецікаво на уроці. Коливання уваги та темпу уроку, різна ступінь узагальнення матеріалу, неодноразове його пророблення, дозволяє засвоїти практично весь учбовий матеріал на уроці, при мінімумі самостійної роботи у позаурочний час ”.
| 
