Персональний сайт вчителя Кудряшової Олександри

"Хімічний тренажер"

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 16:24:47 GMT

Хімічний тренажер

Базові методи тренінгу

Індивідуальна робота.
Робота в складі малої групи(2-4 учні).
Рольова гра.

Форми тренінгу

робота в малих групах
презентація
дискусія
самостійна робота
вивчення конкретної ситуації
дидактичні ігри – тренажери
тестування
розв’язання задач
різноманітні вправи
складання опорного конспекту
озвучування готової схеми
диктанти
усні рахунки
міні – лекції

Позитивні якості тренінгу

Усі учні залучаються до активної навчальної праці.
Відбувається сприяння закріпленню набутих раніше й виробленню нових умінь і навичок.
Реалізується навчальне спілкування.
З'являються можливості перевірити й оцінити рівень знань усього класу.
Відсутнє перевантаження домашніми завданнями.
Підвищується інтерес до вивчення хімії.
Тренінг не потребує тривалої попередньої підготовки.

Оптимальні варіанти застосування тренінгу

Спеціальні уроки – тренінги.
Будь-який етап комбінованого уроку:

перевірка домашнього завдання;
закріплення матеріалу;
пояснення нового матеріалу.

Урок – практикум.
Урок – семінар.
Повторювально-узагальнюючі уроки.

Наведені найбільш вдалі приклади хімічного тренінгу з власної практики.

Метод "Незакінчені речення"

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 16:23:18 GMT

Метод «Незакінчені речення».

9 клас.

Урок з теми “Роль води як розчинника у живій природі. Будова молекули води. Вода як полярний розчинник”.

Етап уроку. Узагальнення і систематизації знань.

На сьогоднішньому уроці ми вивчили…

(Будову молекули води)

Молекула води утворена за рахунок…

(Двох неспарених р-електронів атома О і S-електронів Н)

Вода-полярний розчинник, тому що …

(Утворена ковалентними.)

Ця інформаційна дозволяю зробити висновок про…

(Розчинність речовин різної будови у воді)

Добре розчинні у воді ті речовини, які утворені…

(Полярними ковалентними зв’язками)

Не розчинні або малорозчинні у воді ті речовини, які утворені…

(Неполярними, або мало полярними ковалентними зв’язками)

Складні речовини, що складаються з атомів металу й оксисену, називається…

(Оксидами)

У результаті взаємодії кислотного й основного оксидів утворюється…

(Сіль)

Розчинні у воді основи називаються…

(Лугами)

Основні оксиди не взаємодіють з…

(Основи)

З а вмістом оксисену кислоти поділяються на безоксигенові й…

(Оксигеновмісні)

Складні речовини, що складаються з атомів металу й однієї або кількох гідроксильних груп, називаються…

(Основами)

У наслідок розчинення кислотних оксидів у воді утворюється…

(Кислота)

Нерозчинні основи внаслідок нагрівання розкладаються на…

(Оксиди й воду)

Метиловий оранжевий набуває червоного кольору в середовищі…

(Кислоту)

Унаслідок розчинення основних оксидів у воді утворюється…

(Основа)

Хімічні реакції, з допомогою яких можна визначити речовини, називаються…

(Якісними реакціями)

Гідроксиди, що взаємодіють із кислотними, і з основами, називаються…

(Амфотерними).

Опис педагогічного досвіду

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 16:15:25 GMT

Опис педагогічного досвіду

Тема досвіду. Розвиток життєвих компетентностей на уроках хімії.

Автор досвіду. Кудряшова О.О. , учитель хімії , перша кваліфікаційна категорія.

Провідна наукова ідея досвіду. Удосконалення навчально-виховного процесу, сприяння творчому самовираженню учнів, особистісно-ціннісному ставленню учнів до навчання, формувати вміння виконувати творчі завдання.

Актуальність проблеми:

підтримує розвиток пізнавальної активності і самостійності, творчих здібностей учнів;
передбачає урізноманітнення навчальної діяльності;
звільнює процес виховання від примусовості, абстрактності, забезпечує відсутність психологічного тиску на дітей у навчально-виховному процесі;
сприяє інформаційному збагаченню мислення та почуттів учнів завдяки використанню цікавого матеріалу.
сприяє формуванню в учнів життєво необхідних навичок, уміння грамотно застосовувати знання з хімії у трудовій діяльності, спілкуванні з природою та в побуті.

Із 2009 н.р. працюю над проблемою “Розвиток життєвих компетентностей на уроках хімії”. Обрала цю тему, бо сучасний етап розвитку суспільства в Україні висуває перед освітою нові завдання щодо її вдосконалення. Одним із завдань є формування особистості, виховання її наукового світосприйняття, творчих здібностей, що забезпечує її життєві компетентності.

Це є запорукою формування висококваліфікованих працівників, які вміють працювати в умовах сучасного виробництва, знаходити вихід з різних складних ситуацій, передбачати можливі наслідки діяльності, диктує потребу впровадження в процес нових педагогічних технологій.

Спираючись на визначення, роблю висновок, що сучасному учителеві необхідна гнучкість і нестандартність мислення, уміння адаптуватися до швидких змін умов життя, а також поетапно створювати умови для набуття учнями необхідних компетентностей.

Робота класного керівника

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 16:05:59 GMT

Робота класного керівника

Діяльність класних керівників залежить від знань, культури, почуття відповідальності й має своєрідний характер - робота довгий час з одним складом учнів.

Класний керівник має вміти «подати себе», завоювати авторитет. Найкраще це зробити, показуючи свою повагу до кожного учня як особистості з власними думками, поглядами та сприйняттям світу.

Вважаю, що незайвим буде продемонструвати свою обізнаність і у власному предметі викладання. Учні зазвичай підсвідомо з повагою ставляться до людей, які є справжніми професіоналами.

Я пам'ятаю, що кожна дитина неповторна, а тому порівнювати чи міряти всіх за одним еталоном не слід. Особливо неприпустимим є прояви незадоволення результатами роботи учня перед іншими учнями, докір, звинувачення у невмінні тощо.

В учнівському колективі необхідно дбати про позитивні емоції дітей, атмосферу доброзичливості, радісного світосприймання, дружби у класі, довіри, взаємоповаги, взаємодопомоги. Тільки згуртувавши учнів у дружний і працездатний колектив, можна успішно здійснювати їх навчання та виховання.

Сьогодні, коли вплив некерованої сфери на учнів інколи буває сильнішим за організовані педагогом заходи, роботу класного керівника не можна розглядати по-старому, і учасникам педагогічного процесу треба здійснити перші й необхідні кроки до оновлення виховної роботи школи.

Форми роботи можуть бути різними - індивідуальною, груповою та фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями тощо.

За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів форми роботи поділяю на:

словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі тощо);
практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо);
наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди тощо).

Усі вони взаємопов'язані, доповнюють і збагачують види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи.

Сучасні діти потребують різноманітної діяльності. Щоб виховний захід був ефективним і учні усвідомили його ідеї, важливо відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять.

Намагаюсь, щоб зміст виховного заходу був доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяв досягненню конкретної мети, ніс в собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується традиційних виховних заходів, які проводжу щороку (відзначення дня школи, Дня вчителя, 8 Березня та ін.).

Координаційна функція полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати виховання учнів.

Я, як класний керівник, передусім домагаюся, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них, здійснював індивідуальний підхід. Я вивчаю особливості навчально-виховної роботи, ознайомлююсь з їхніми вимогами та стосунками з учнями, обмінюсь думками про поведінку окремих учнів, методами впливу на них.

Переконана, що об'єднання та спрямування виховної діяльності - найважливіше його завдання.

Позаурочна діяльність з предмету

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 16:03:44 GMT

Позаурочна діяльність з предмету

Однією з актуальних проблем сучасного підлітка є недостатня сформованість позитивних комунікативних навичок міжособистісного спілкування.

Необхідність у спілкуванні в підлітків – це важлива психологічна риса формування особистості. Але підлітки мають певні ускладнення при інтелектуальному спілкуванні в напрямку передача-спрямування певної наукової інформації та організації колективної роботи.

У вирішенні цих проблем актуальним є використання різноманітних тематичних ігор та вправ, які сприяють формування навичок ефективного спілкування і спільної інтелектуальної діяльності.

Учням потрібно приймати адекватні рішення при нестачі певної інформації та вміти доповнювати один одного швидко та з певною частиною гумору.

Як вчитель природничих наук, вважаю необхідним формувати в учнів чіткі природоохоронні технічні поняття у взаємозв’язку із соціальними, екологічними та хімічними.

Для досягнення позитивних результатів в екологічній освіті беру до уваги вікові та індивідуальні особливості школярів, ставлення до навчання, мотивацію, потреби і здібності.

Прикладом проведених позакласних заходів у міжатестаційний період є наступні:

Галерея кімнатних квітів для учнів початкової ланки,

5- 8 класів.

“Стежинами рідного краю ”.

Зустріч з місцевим поетом 2009р. квітень

Інтелектуальна гра «Різнобарвний рослинний світ» для учнів 7 класів, квітень 2011р.
Гра “Поле чудес ” для учнів 9, 10 класів 2010р.
«Турнір юних хіміків» для учнів 10-11 класів, 2011 рік.
«Подорож до Хімляндії» для учнів, 2012 рік.

Я вважаю, що саме позаурочні заходи направленні на розвиток і активізацію системи творчих здібностей. Позаурочна предметна діяльність дозволяє продуктивно діяти в нестандартних ситуаціях.

Дослідна проектна діяльність на уроках хімії при формуванні життєвих компетентностей

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 15:59:21 GMT

Дослідна проектна діяльність на уроках хімії при формуванні життєвих компетентностей

Альтернативою традиційним методам навчання є метод проектів. Як правило це розгляд на новому витку педагогічних, соціальних, культурних досягнень, давно забутих педагогічних істин, які використовувалися в інших умовах.

Метод проектів виник у 20-х рр. минулого століття в США . Його назвали ще методом проблем. В основі методу лежить розвиток пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів - індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Щоб досягти певного результату, потрібно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

На уроках хімії використовуються досліди, відповідні експериментальні роботи, що пов'язано з аргументацією актуальної теми, формуванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.
Рольові проекти - тут структури тільки окреслюються і залишаються відкритими до завершення роботи. Учні виконують певні ролі: науковці, технологи, інженери з охорони праці. Ступінь творчості тут дуже високий.
Інформаційні проекти спрямовані про певний об'єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів.

Прикладні проекти характеризуються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованих на соціальні інтереси учнів (логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).

Ці методи на практиці ведуть до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюючи психологічний клімат в класі, оскільки вчитель переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

На уроках хімії вважаю доцільним використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Загальні підходи до структуризації проектів

1. Вибір теми проекту, його типу, кількості учасників.

2. Можливі варіанти проблем, які потрібно дослідити в рамках проекту, обдумуються вчителем. Самі проблеми пропонують учні з допомогою вчителя (допоміжні запитання, ситуації, що допомагають формулювати проблему, "мозковий штурм").

3 Розподіл завдань за групами, обговорення можливих методів дослідження, пошуку інформації, творчих розв'язків.

4. Самостійна робота учасників проекту за своїми індивідуальними та груповими планами.

5. Поетапне обговорення отриманих результатів у групах.

6. Захист проекту.

7. Колективне обговорення, експертиза, оголошення результатів, оцінювання роботи, формулювання висновків.

Компетентнісний підхід у вивченні хімії. Роль художньої літератури.

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 15:57:51 GMT

Компетентнісний підхід у вивченні хімії. Роль художньої літератури.

Пошук того, що може здивувати, примусити замислитись, займає значне місце в підготовці уроку. Дуже часто мені в цьому допомагають міфи, легенди, історичні факти. Школярі, на жаль, мало часу витрачають на читання художньої літератури. Тому на своїх уроках я використовую вірші, уривки з прозових творів, у такий спосіб заохочуючи дітей до вивчення хімії та читання художньої літератури.

Окрім емоційного впливу на учнів, художня література допомагає реалізувати зв’язок теорії з практикою, з повсякденним життям, розвиває творчий потенціал учнів, сприяє естетичному вихованню школярів. Фрагменти літературних творів використовую як джерела нових знань, як ілюстрації під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, під час опитування учнів, як дослідницькі завдання тощо.

Добираючи до уроку приклади з літературних творів, враховую, щоб літературний матеріал був тісно пов’язаний з темою уроку, містив якомога менше сторонніх фактів. Неможливо, звичайно, на кількох сторінках викласти всі художні засоби, що використовую на своїх уроках, адже майже на кожному з них намагаюсь внести хоча б нотку естетики, краси. Але не веду основне з того, що вважаю найяскравішим, найвдалішим у кожному класі.

Використання комп'ютерних технологій на уроках хімії.

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 15:50:02 GMT

Для виконання навчальних завдань я використовую й різноманітні електронні засоби. Такі програми називають педагогічно-програмними засобами (ППЗ).

Найбільш поширеними і часто використовуваними мною ППЗ з хімії є “Віртуальна хімічна лабораторія ” та програмно-методичний комплекс “Таблиця Менделєєва".

Перевагою програмних засобів навчального призначення порівняно з традиційними засобами навчання є наявність зручних у використанні засобів візуалізації навчального матеріалу: статичне та динамічне представлення об’єктів, процесів, явищ, їх складових, графічне представлення закономірностей і результатів проведених учням експериментів, дослідів, розв’язків задач.

Однією з переваг ППЗ є швидкий зворотний зв'язок між користувачем і засобами ІКТ, який забезпечує реалізацію діалогу між учнем і учителем, між учнем і програмними навчальним середовищем. Завдяки використанню ППЗ, навчання може здійснюватись у тому темпі, який найбільш задовольняє учнів.

Більш детально розкрию особливості використання Віртуальної хімічної лабораторії.

На вкладках головного вікна цього педагогічного програмного засобу відображається перелік демонстрацій, які можна переглянути, лабораторних дослідів і практичних робіт, з якими рекомендується ознайомитися учням різних класів.

Крім того із цього вікна можна звернутися до Довідника та Тлумачного словника, переглянути хімічні реактиви, ознайомитися з особливостями запису хімічних рівнянь. Для цього потрібно вибрати відповідну кнопку в нижній частині вікна.

За вибору Демонстрації відкривається вікно, у якому транслюється відео фрагмент з демонстрацією досліду та поясненням його особливостей.

За вибору Лабораторного досліду або практичної роботи відкривається відповідне вікно. Вибравши в цьому вікні відповідну кнопку, можна ознайомитися з метою виконання роботи, потрібними реактивами, обладнанням, правилами техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії, ходом виконання роботи.

Робота супроводжується відеозаписами. Демонстрацію досліду можна призупинити, продовжити або повторити спочатку, використовуючи кнопки керування переглядом.

Після перегляду досліду пропоную учням дати відповіді на запитання за результатами спостереження. Якщо вибрано правильну відповідь, то колір тексту в ньому зміниться на зелений, за хибної відповіді – на червоний.

Завдання виду Складіть рівняння реакції учні виконують у зошитах. Для контролю правильності вибираю кнопку Перевірити, після чого відображається правильний запис рівняння. У висновку пропоную вибрати правильні твердження, що можуть бути отримані в ході виконання роботи.

У деяких роботах пропоную виконати тестове завдання. У ході тестування потрібно утворити правильні твердження, перемістивши написи із частинами тверджень і розмістивши їх у правильній послідовності, після чого необхідно вибрати кнопку Перевірити для здійснення контролю. Повернення до головного вікна віртуальної лабораторії здійснюється вибором кнопки Зміст.

Прикладом використання мною ППЗ «Віртуальна хімічна лабораторія» є уроки з теми:

“Основні класи неорганічних речовин. Хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей ” у 8-му класі;
“Теорія електролітичної дисоціації” у 9-му класі;
“Неметали” 10 клас.

Розвиток життєвих компетентностей на уроках хімії

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 15:44:45 GMT

Іноді нам, учителям, здається , що ми йдемо попереду свого часу й знахідки, відкриття робимо саме ми.

Та справедливо підмічено: все нове – добре забуте старе.

Говорячи про життєві компетентності кожен з нас розуміє, що їх можна набути тільки тоді, коли учень сам доторкнеться до пізнаних, тобто за зразком, який дає підручник, і звісно, вчитель. Так ось ще в ХІІІ ст. великий Песталоцці зауважив:

“Мої учні будуть дізнаватись про нове не від мене, вони будуть відкривати це нове самостійно. Моє основне завдання допомогти їм розкритися ” .

Як бачимо, ці слова звучать сучасно і сьогодні, адже ми готуємо учнів, які повинні впевнено вступити в життя.

Саме розвиток у особистості життєво важливих компетентностей може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, подальшому здобутті освіти.

Мало мати хороший розум.

Головне – це добре його застосувати.

(Декарт)

1.1. Ключові життєві компетентності

Одним із важливих моментів на уроці для дитини є можливість відчути свою компетентність не лише в результаті , але і протягом всього процесу навчання.

Навчальна компетентність – це інтелектуальний розвиток особистості та здатність учитися протягом усього життя.
Культурна компетентність – здатність жити та взаємодіяти з іншими в умовах полікультурного суспільства, керуючись національними та загальнолюдськими духовними цінностями.
Громадська компетентність – здатність захищати та піклуватися про відповідальність, права, інтереси та потреби людини й громадянина української держави та суспільства.
Соціальна компетентність – володіння сукупністю засобів, що дають можливість особистості з різними соціальними групами та соціальними інститутами суспільства.
Підприємницька компетентність – володіння засобами, що дають особі можливість ефективно організувати власну та колективну трудову й підприємницьку діяльність.

Важливими є не тільки об’єм знань, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж усього життя.

Недостатньо лише отримати знання;

треба знайти їм застосування.

Недостатньо тільки бажати; треба творити.

Йоган Гете

Процес обговорення компетентностей буде незавершений, якщо не обговорити методи навчання, які сприяють набуттю компетентностей у процесі навчання, якщо не обговорити критерії набуття та засобів вимірювання їх рівня набуття.

Сучасний стан проблеми методів навчання нагадує давню споруду, яку багаторазово добудовували та перебудовували всередині та ззовні та яка на сьогодні майже не придатна для проживання. А школа наполегливо вимагає негайного вирішення проблеми методів навчання.

Методи навчання хімії істотно відрізняються від методів навчання, наприклад, історії, біології, іноземної мови. Розробити оптимальну теорію методів навчання для всіх шкільних предметів навряд чи можливо.

Розглянемо найважливіші методи навчання хімії в сучасній середній загальноосвітній школі:

методи навчання;
метод активізації уваги учнів;
метод викладу нового матеріалу;
метод закріплення знань та вмінь;
метод навчання розв’язання задач.

Активні методи навчання

Метод конкретної ситуації (вчить школярів думати, узагальнювати, аналізувати, розглядати різні варіанти, складати свої задачі. Доцільніше розібрати кілька способів розв’язання однієї задачі, ніж кілька схожих задач).
Метод інциденту (залучення учнів до участі в олімпіадах, у міжнародній грі «Колосок», «Геліантус». Учні вчаться долати інертність, переборювати стресові ситуації, що так важливо у житті).
Метод мозкового штурму (привчає учнів на поставлені запитання давати свої варіанти відповідей).
Метод занурення (створюється ситуація,де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно розв’язують їх).
Метод евристичних питань (спонукає учнів думати, аналізувати).
Кооперативний метод (використовується при роботі в групах).
Дослідницький метод.
Метод проектів.

Метод проектів – це освітня технологія, яка націлена на придбання учнями знань.

Метод проектів стимулює учнів до:

розв’язання проблем;
розвиває критичне мислення;
учні набувають навичок роботи з інформацією;
вчаться вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співробітництві.

Проектна діяльність відкриває в учнях лідерів, які уміють організовувати роботу у своїх групах. Розвивається вміння співпрацювати, відчувати себе членом команди, брати відповідальність на себе, формується комунікативна компетентність.

Важливе завдання процесу навчання хімії в школі – домогтися глибокого і міцного засвоєння учнями теоретичних знань:

хімічних понять;
тверджень про їхні властивості;
правил, законів;
сформувати навички й уміння застосування теоретичних знань на практиці;
оволодіння способами творчої діяльності;
досягнення глибокого усвідомлення учнями світоглядних і морально-етичних ідей.

Слід розрізняти поняття “процес навчання ” і “процес одержання освіти ”.

Для того,щоб людина була освіченою у повному розумінні слова, потрібні три властивості:

широкі знання;
звичка мислити;
шляхетність почуттів.

Процес навчання – двосторонній процес взаємодії тим, хто вчить, і тим, хто навчається. Закономірності процесу навчання, що об’єктивно існують, виступають як основні вимоги до практичної організації навчального процесу. Вони дістали назву дидактичних принципів.

1.2. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії

Досягти поставлених цілей мені особисто допомагають сучасні освітні технології, які дозволяють формувати і розвивати предметні та навчальні знання та вміння в процесі активної різнорівневої пізнавальної діяльності учнів в умовах емоційно-комфортної атмосфери, розвивати позитивну мотивацію навчання. Освітні технології реалізую через інтерактивний урок. Саме він вимагає від кожного учня вміння спілкуватися, приймати рішення, мислити.

Урок будую у сполученні спеціально організованої діяльності та звичайного міжособистісного спілкування. Одним з важливих моментів на уроці для дитини є розумінням необхідності особистої зацікавленості в набуванні знань, щоб учні могли відчути свою компетентність не лише в результаті, але і протягом всього процесу навчання.

Виходячи зі специфіки предмета та досвіду роботи, хочу зупинитися на більш використовуємих мною інтерактивних методах. Хімія дужа пов’язана з побутом, промисловістю, сільським господарством. Тому вдалим, на мій погляд є метод “асоціативний кущ ”. Він дозволяє сприймати науку та життя як одне ціле, є важливим для підвищення зацікавленості учнів в предметі.

Метод “незакінчене речення” використовую як на етапі актуалізації вивченого матеріалу. Пропоную учням продовжити речення, які виявляють їх знання властивостей речовин, вивчених на минулому уроці, або під час вивчення нової теми.

Одним з елементів технології організації адаптаційно-розвивальних діалогів на уроках хімії мною використовується хімічний тренажер, який дозволяє:

- застосувати предметні знання та вміння;

- розвивати навички використання хімічної номенклатури;

- класифікувати основні хімічні поняття.

Використання хімічного тренажера розвиває у дітей вміння приймати участь в загальному діалозі, здійснювати само - та взаємоконтроль, самоперевірку, формувати адекватну самооцінку.

Робота в динамічних парах та малих групах дозволяє співвідносити свою діяльність з діяльністю інших, дитина може провести не лише самооцінку, але і самокорекцію.

В чому секрет інтересу до навчвння?

teacherhimic — Wed, 17 Dec 2014 15:23:54 GMT

Багато разів доводилось ставити собі запитання: чому відбувається зниження споконвічного інтересу до навчання? У чому ж причина смутної метаморфози?

Причин багато, але одна з найбільш істотних – це відсутність пізнавального творчого компонента вчителя та учня у навчанні.

Тому працюю під девізом: «Навчати творчо – навчатися творчості». Дзвенить дзвоник. Заходжу до класу, бачу десятки знайомих облич. Замислююсь. Чого очікують від мене? Яким буде сьогоднішній урок? Розумію. Першість належить мені, вчителю: я маю зацікавити учня своїм предметом. І не важливо, як я це зроблю: чи цікавими розповідями, чи здивую своїми хімічними дослідами, чи знайду переконливі аргументи, щоб показати важливість обґрунтування навчання, чи зумію обґрунтувати величезне значення знань свого предмета для досягнення мети учня, головне – розбудити інтерес до навчання.

Правий був письменник А. Франс, який сказав: «Щоб перетворити знання, потрібно поглинати їх з апетитом», а апетит виникає в учня, якщо вчитель творчо підходить до викладання свого предмета.

Для мене хімія – це не тільки шкільний предмет. Це дуже міцний зв'язок із життям. Тому вчу дітей думати, аналізувати, прогнозувати ситуацію, робити висновки.